Виникнення Дому Марії

Францисканська Школа Євангелізації з моменту виникнення не мала свого постійного приміщення. З 1996 року літні скликання ФШЄ, відбувалися по монастирям братів-капуцинів: спочатку у Вінниці, потім Старокостянтинів i Красилов. Речі, які необхідні були для проведення скликань: плакати, пісенники, література, а з часом навіть посуд і продукти, зберігалися у слуг Школи по домам і на скликання доставлялися всіма можливими засобами. Тому, хоч на зразок св. Франциска ми так само не мали свого помешкання і звершували постійно паломництво, довіряючи Небесному Отцю, та в серцях виношували мрію про власне помешкання для ФШЄ. І Господь відповів нам.

Таким чином, Школа отримала дозвіл на „осіле” життя з припискою у Старому Острополі. Офіційна частина була закінчена, тепер необхідно було братися до роботи, бо починати необхідно все спочатку. Приміщення не придатні для перебування людей, знаходилися просто в аварійному стані.

Вже 1 квітня в Острополі висадився перший „десант” і розпочалися будівельні роботи. Нас було небагато, лише 13 осіб, приїхали сестри і брати з Києва, Хмельницького, Вінниці та Старокостянтинова. За один день ми встигли поставити металеві решітки на вікна, металеві вхідні двері; зривали старий лінолеум, носили дошки, сортували цеглу, виносили сміття. На вечерю, котра розпочалася близько 23.00 нас запросили місцеві жителі пані Станіслава, яка є старостою парафії.

Наступний „десант” висадився вже наприкінці квітня – початку травня 2006 року, коли ми мали більше вільних днів і тому більша кількість людей могла приїхати на відновлювальні роботи. Приїхали слуги та помічники, учасники нашої Школи разом із своїми родинами, більше 20 людей.

Відбудовуючи стіни Дому Марії, Господь одночасно відбудовує і будівлі наших сердець. Свідомість того, що виконуємо Божу волю, буквально, як колись св. Франциск почув слова Ісуса: „Відбудуй Мою Церкву”, ми бачимо плід цієї відбудови в наших серцях.

Знаком Божої любові до нас стало свідоцтво того, що наші рідні: чоловіки, діти, дружини, батьки, які часто не вважають себе віруючими, стали приїздити в Остропіль, щоб допомагати хто чим може: хто класти стіни з цегли, хтось їх рушити, хтось вперше навчився білити стіни, хтось може готувати їжу, а хтось просто має дар радості або співу, щоб підтримати на дусі. І це все просто за так, безкоштовно. Це будівництво Бог розпочав в першу чергу в наших серцях, щоб через це відбудувати наші подружжя, наші родини, наші стосунки на роботі, вдома, навколо нас. Ми думали на початку, що робимо щось велике для Бога, а, насправді, то Бог робить чудо в нас: чудо зцілення, примирення, прощення.

Будівництво в Домі Марії – Покірної Слугині лише розпочалося, скільки воно буде тривати – знає лише Господь, але зроблено ще один крок в напрямку до Дому Небесного Отця, крок на дорозі довжиною в життя.