"Велике діло Бог вчинив над нами"

Саме такі слова линули з уст і сердець багатьох людей, які зібрались 25 березня у вінницькому храмі Матері Божої Ангельської. Нагода до тієї великої урочистості була дуже важлива і не пересічна. В цей день один з молодих братів капуцинів – Роман Поп, родом з Закарпаття, вирішив присвятити своє життя Богові назавжди, крокуючи за Ісусом шляхом євангелічних рад: вбогості, послуху і без власності. Як було сказано перед початком Євхаристії, така подія востаннє мала місце тут вже 120 років тому, отже, цілком зрозуміло, що в цей день відбулось щось дуже незвичайне.

Розділити з братом Романом цю велику подію прибули багато гостей, співбратів, сестер-черниць і величезна кількість парафіян. Представниками Міністра Краківської Провінції, до якої належить Українська Віце-Провінція були брат Адам і брат Радослав, разом з братом Романом і за нього молилися всі брати 5-го курсу Семінарії, з якими він навчається. Очолював цю Службу Божу Віце-Провінціальний Міністр брат Блажей Суска, присутній був його перший заступник брат Гжегож Лігенза, а також багато братів з чернечих спільнот в Україні. З рідної землі брата Романа прибули о.Адріан Коваль і о.Павло, василіянин, сестри-місіонерки з Болгарії с.Сузана і с.Хелена, які працюють на Закарпатті, і зрозуміло, мати брата Романа, його бабця, дідусь, рідні.

На початку Служби настоятель брат Ярослав привітав всіх присутніх, висловлюючи радість з нагоди, свідком якої може бути. Здається, що в світлі сьогоднішньої урочистості все звичайне набирало незвичайного змісту. Привернули увагу слова, проголошені братом Блажеєм під час проповіді, про те, що всі присутні є свідками таємничої події співпраці людини з Богом. Звісно, все що відбувається в нашому житті, якщо дозволяємо Богові діяти в ньому, є таємницею – але ще більшою таємницею є те, коли людина в абсолютній свободі і добровільно обирає Бога, як єдину свою мету, вже тут на землі таким радикальним чином. По-людську здається, що така людина багато чого має зректись, відмовитись, обмежити себе, але якщо подивитися з іншого боку, обираючи Бога, в Ньому отримує все і тільки тоді стає справді щасливою. Бог дав такий надзвичайний зір брату Роману, який, „дивлячись на своє життя відкрив в ньому безмежну Божу любов, яка віддає Себе до кінця, і відповів на неї так само”, - сказав під час проповіді брат Блажей. В цей день подія в житті брата Романа стала виразним свідоцтвом Бога, Який діє в любові, і приводом до щирої подяки багатьох присутніх тут людей.

Після співу літаній до святих Францисканського Ордену, і урочистого складення вічних обітниць, брат Роман підписав на вівтарі власноручно формулу вічних обітів, підтверджуючи і документуючи таким чином цю важливу подію.

Наприкінці Служби Божої молодий вже справжній капуцин, складав довгий подячний лист Богові і людям, серед яких найбільше: своїм батькам і рідним, потім однокурсникам, з якими навчався в Медичному Інституті, братам з Ордену і всім запрошеним і присутнім на урочистості. „Не нам, а Імені Твоєму хай буде хвала” – такими словами завершив своє подячне слово брат Роман.

Таким чином, цього дня віце-провінціальна спільнота Братів Менших Капуцинів в Україні збільшилась на одного брата, який став шостим „справжнім” капуцином, родом з України.