З'їзд братів нашої Віце-Провінції
12-14 травня 2009 р.

В Дніпродзержинську з 12 по 14 травня зібралися майже всі брати з усіх домів нашої Віце-Провінції, розташованих в Україні. Такі зустрічі відбуваються тричі на рік, але цей з'їзд був особливим, можна сказати святковим. Нагодою до святкування були два значні ювілеї: один з них - 800 років затвердження Францисканського способу життя - деякі з наших братів переживали місяць тому в Асізі, а другий – 300 років присутності капуцинів в Україні – святкуємо в різних подіях протягом цього року.

Розпочався наш зїзд у вівторок ввечері, коли зібрались всі брати. Після молитви і вечері ми могли перебувати разом, розмовляючи, поділяючи радості та труднощі одне одного. Для нас, братів капуцинів, однією з характерних рис є те, що ми можемо переживати все разом у братерській спільноті.

Ранок, як завжди в монастирі, розпочався від ранішньої молитви та медитації в гарному храмі. Після сніданку ми зібрались, щоб поділитися між собою думками про нашу історію, теперішність та майбутнє. Ми подякували Богові за братів капуцинів, які протягом 300 років жили та служили на цих землях, творячи таким чином історію нашого Ордену в Україні. Ми розмовляли про теперішні наші проблеми і завдання, а також думали про наше майбутнє, обговорюючи перспективи, які бачимо перед собою. В дусі великої радості та вдячності Богові своїми враженнями поділились брати, які брали участь в недавньому Капітулі наметів, що відбувся в Асізі. Основною темою для розважань цього дня були слова бр. Ран'єро Канталамесси, проповідника Папського дому, з якими він виступив на цьому Капітулі, нагадуючи нам про найважливіші риси францисканського життя.

Після молитви, обіду та короткого відпочинку ми вирушили до Дніпропетровська – до нашого другого монастиря в східній Україні. Багато братів були приємно здивовані, побачивши реконструйований дім, в якому живуть брати і знаходиться парафіяльна каплиця.

Після вечірньої молитви в цій каплиці ми пішли до храму на центральний проспект, щоб там в дусі солідарності з братами, які служать в цьому місті, та з парафіянами молитися за повернення цього „страждаючого” храму. Очолив Євхаристійну Літургію брат Павло Токаж, настоятель з Красилова, який раніше служив тут протягом п'яти років. Під час богослужіння ми дякували Богові за визначні ювілеї, а також за важкі події нашої історії та сучасного життя. В своїх молитвах ми просили особливо про повернення храму, перед яким стояли, про витривалість і благодаті потрібні братам і парафіянам, і про навернення для тих, від кого залежить це повернення. Наприкінці Божої Служби ми привітали брата Матвія, який святкував у цей день іменини, співаючи йому благословення св. Франциска.

З нагоди іменин брата Матвія ми мали в Дніпропетровську святкову вечерю, після якої повернулися до Дніпродзержинська. Цього вечора також було багато тем для розмов.

Четвер, 14 травня, ми розпочали Божою Службою з ранішньою молитвою. Після сніданку брати почали збиратись в дорогу, адже з Дніпродзержинська до Красилова чи Старокостянтинова цілий день дороги. Брати повертались до своїх міст з радістю, дякуючи Богові за цей час проведений разом.

Бр. Блажей Суска, міністр Віце-Провінції