В минулу суботу 20 березня католицька спільнота в Дніпропетровську вперше святкувала урочистість свого покровителя св. Йосипа, Обручника Пресвятої Діви Марії всередині свого храму. За традицією, що вже склалася в цій парафії, всі присутні вирушили до храму в урочистій процесії, яка пройшла від каплиці вулицями та центральним проспектом до святині. Неодноразово дніпропетровські католики долали цей шлях, але цього дня надзвичайно урочисто. Парафіяльне свято збагатилось ще однією визначною подією – цього року в урочистість св. Йосипа двоє молодих капуцинів вирішили наслідувати Ісуса за прикладом св. Франциска до кінця свого життя. Брат Володимир Процько, родом з Кривого Рогу та брат Віктор Дешук з Вінниці склали в цей день вічні обіти, обіцяючи Богові жити в послусі, в чистоті і без власності. Хоча ця святиня не була ззовні найгарнішою з усіх капуцинських храмів в Україні, все ж таки, не була для цих братів чужою, свого часу не один день вони стояли навколішки перед замкненими дверима разом з місцевими парафіянами, просячи Бога про благодать повернення храму спільноті вірних.
В цей день до Дніпропетровська приїхало багато гостей. Святу Літургію очолив брат Блажей Суска, віцепровінціальний міністр України, разом з ним служили брат Мирослав Шарек, секретар Духовної семінарії Братів Капуцинів в Кракові, що одночасно виступав представником Краківської провінції та всієї спільноти викладачів та вихователів семінарії, який раніше довгий час був місіонером і працював в Центральній Африканській Республіці та Чаді; брати капуцини з інших чернечих домів: Києва, Вінниці, Дніпродзержинська, а також вікарій римо-католицької спільноти в Кривому Розі – рідної парафії брата Володимира – о. Каміл. Почесними гостями на цій урочистості завжди є батьки та рідні. Щоб розділити радість визначної події до Дніпропетровська прибули також представники спільнот світських францисканців, зокрема, в цьому середовищі народилось і зростало покликання брата Володимира. На початку Божої Служби всіх привітав настоятель дніпропетровської парафії брат Казимир, радіючи і дякуючи Богові за Його велику благодать. Під час проповіді брат Блажей заохотив всіх присутніх до роздумів щодо Божого вибрання та любові, яка таємничим і непомітним чином спонукає людину шукати в своєму житті чогось більшого, ніж її оточує. Вказуючи на деякі біблійні постаті, брат Блажей попросив брата Володимира та брата Віктора поділитися своїм досвідченням Божого діяння. Щирі розповіді молодих юнаків про свій шлях до Бога і до капуцинської спільноти, сталися для всіх присутніх великим свідоцтвом.
Пізніше відбувся обряд складання вічних обітниць, який розпочався від Літаній до всіх святих. Молоді брати після складення обітів засвідчили цей факт підписуючи відповідні документи, після чого на знак привітання та прийняття до чернечої спільноти, всі присутні брати капуцини, що вже раніше склали вічні обіти, передали брату Володимиру та брату Віктору знак миру.
Як завжди перед завершенням Служби слово отримали брати, які склали в цей день вічні обіти. Перш за все вони подякували Богові, церкві та своїм батькам за дар життя і дар покликання. Подякували братам капуцинам, завдяки свідоцтву яких вони зустрілися з цим орденом і розпізнали своє покликання, потім також присутньому брату Мирославу, а в його особі всім форматорам та викладачам, які піклувалися та виховували їх протягом останніх років. Наприкінці брати подякували всім францисканцям, представникам рідних парафій та присутнім парафіянам і гостям за спільну молитву і за те, що розділили з ними радість такої визначної події в їх житті.
Як приспів протягом всієї Літургії з багатьох вуст лунав вислів: „Богу нехай буде подяка”. Дійсно, коли стаєш свідком подій, які перевищують людські сподівання, можливості і навіть найсміливіші мрії, з глибини серця звучать саме ці слова. Бог в Своїй любові, дає нам вже тут на землі коштувати дарів вічного спасіння, досвідчувати Його зцілюючої присутності та єднається з нами в простому житті, щоб явити Себе кожному.
